ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ШЛЯХОМ
РАЦІОНАЛЬНОГО ПОЄДНАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Наталія Піддубна
Сьогодні українська держава відчуває
гостру потребу в громадянах, здатних творчо підходити до вирішення життєво
важливих проблем. У зв`язку з цим, підготовка до життя здібної
талановитої молоді є актуальним замовленням школі. Таке соціальне замовлення
вимагає особистісно орієнтованого підходу до навчання. Він реалізується в
розробці нових технологій навчання, спрямованістю яких є не тільки врахування
психологічних особливостей учнів, а й розвиток їх творчого потенціалу.
Успішне формування в
учнів творчого мислення можливе лише на основі врахування педагогом
особливостей творчості і розв'язання центральних завдань у розвитку творчого
мислення: індивідуалізація освіти, дослідницький підхід, проблемне навчання.
Аналіз
психолого-педагогічної літератури показав, що існує багато теоретичних
розробок, які висвітлюють різні аспекти цієї проблеми, але вплив на розвиток
творчості учнів у процесі навчання фізики через раціональне поєднання
технологій особистісно орієнтованого та проблемного навчання вивчені
недостатньо.
Зокрема, відомі результати
анкетування вчителів фізики Херсонської області засвідчили, що проблема творчості учнів на методичному рівні
розроблена недостатньо. Опитування 146 вчителів фізики Херсонської області показало, що 83% з них
вважають необхідним розвивати на уроках фізики як логічне, так і наочно-образне
мислення в однаковій мірі.
Проте творчі завдання у процесі навчання вчителі використовують таким чином: 4%
- 1 раз у чверть, 76% - 1-2 рази під час вивчення теми та 13% - майже на
кожному уроці. Як бачимо, більшість учителів стимулюють творче мислення учнів
рідко та несистематично [2, с. 181-186].
Результати
педагогічного експерименту, проведеного в школах м.Полтави, показують, що при
виконанні завдань учні старшої школи більше звертають увагу на завдання творчі,
які спонукають їх до розв’язання проблеми, висловлення власної думки та
переконань, намагаються їх розв’язати, пропонувати оригінальні підходи, але в
них недостатньо сформоване вміння рефлексії запропонованих ідей.
Беручи до уваги
результати попередніх досліджень [3] проведеного
експерименту можна зробити висновок, що ефективність навчання підвищується при використанні
саме творчих завдань (мал 1.).
Мал. 1. Ефективність навчання при
використанні завдань різного рівня.
Цілком обґрунтовано
можна сказати, що проблемне навчання частіше задається як проблемний виклад,
але це не розвиває творчості, лише мисленнєву діяльність. Тому проблемне
навчання повинно більше орієнтуватися на розвиток творчих здібностей учнів, їх
наявний рівень навченості, тобто обов’язково через призму
особистісно-орієнтованого навчання.
Одними з найцікавішими та найефективнішими, на нашу
думку, серед новітніх інтерактивних технологій, які б дозволили розширення
використання проблемної технології, усунути недоліки традиційного навчання,
зокрема, в фізиці, є метод проектів та Case study (кейс-метод,
метод аналізу ситуацій), на основі якого формується вміння рефлексивної
дії в реальній ситуації.
Однією з переваг методу case-study є використання принципів проблемного навчання –
отримання навиків вирішення реальних проблем, можливість роботи групи на
єдиному проблемному полі, при цьому процес вивчення, по суті, імітує механізм
ухвалення рішення в житті.
Отже, перетворюючи навчання в школі не просто на засвоєння «сухого»
теоретичного матеріалу, а на безперервний творчий пошук, ми дійсно формуємо
всебічно розвинену особистість, яка може проявити інтелектуальну самостійність
у роботі, виявляє прагнення висловити своє розуміння, поділитися інформацією,
володіє логічними прийомами мислення не лише на уроках фізики, а й може
застосувати вміння і знання й у інших сферах діяльності.
Література
1.
Александр
Долгоруков. Метод case-study как современная технология
профессионально-ориентированного обучения [
Електронний
ресурс]
http://www.vshu.ru/
2.
Коробова І.В.
Формування дивергентного мислення як засіб розвитку творчої обдарованості
школярів //Проблеми освіти: наук.-метод. зб. /Кол. авт. - К.: ІЗМН, 1998. -
Вип.12. - С.181-186.
3.
Макаренко
В., Макаренко К., Піддубна Н. Введення елементів біофізики через систему
проблемних ситуацій // Фізика, технічні науки: стан, досягнення і перспективи:
Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава: ФОП Рибалка, 2008. – с.
105-107.